вузькуватий

ВУЗЬКУВА́ТИЙ, а, е. Недосить широкий; трохи вузький.

В Зосі затремтіли вогкі, блискучі уста і тоненькі рухливі складки під вузькуватими очима (Стельмах, Хліб.., 1959, 553);

На вузькуватих вулицях [Тріполі] — велика кількість автомобілів, екзотичне багатолюддя (Літ. Укр., 30.IV 1963, 2).

Значення в інших словниках

1. вузькуватий — вузькува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вузькуватий — -а, -е. Не досить широкий; трохи вузький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вузькуватий — ВУЗЬКУВА́ТИЙ, а, е. Недосить широкий; трохи вузький. У Зосі затремтіли вогкі, блискучі уста і тоненькі рухливі складки під вузькуватими очима (М. Стельмах); Зал без колон, вузькуватий, сцена бовваніє, як в тумані (Б.  Словник української мови у 20 томах