вузькуватий

ВУЗЬКУВА́ТИЙ, а, е.

Недосить широкий; трохи вузький.

У Зосі затремтіли вогкі, блискучі уста і тоненькі рухливі складки під вузькуватими очима (М. Стельмах);

Зал без колон, вузькуватий, сцена бовваніє, як в тумані (Б. Харчук);

Сашко знав, що плечі у нього вузькуваті і груди не такі широкі (Ю. Покальчук);

На вузькуватих вулицях Тріполі – велика кількість автомобілів, екзотичне багатолюддя (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вузькуватий — вузькува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вузькуватий — -а, -е. Не досить широкий; трохи вузький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вузькуватий — ВУЗЬКУВА́ТИЙ, а, е. Недосить широкий; трохи вузький. В Зосі затремтіли вогкі, блискучі уста і тоненькі рухливі складки під вузькуватими очима (Стельмах, Хліб.., 1959, 553); На вузькуватих вулицях [Тріполі] — велика кількість автомобілів, екзотичне багатолюддя (Літ. Укр., 30.IV 1963, 2).  Словник української мови в 11 томах