вузькочолий

ВУЗЬКОЧО́ЛИЙ, а, е.

1. З вузьким чолом.

Вузькочоле обличчя.

2. перен. Те саме, що вузькогля́дний.

Усім нам треба вчитися ширше дивитись на речі, не бути вузькочолими консерваторами (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вузькочолий — вузькочо́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вузькочолий — -а, -е. З вузьким чолом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вузькочолий — ВУЗЬКОЧО́ЛИЙ, а, е. З вузьким чолом.  Словник української мови в 11 томах