1. Словник української мови у 20 томах

вузькочолий

ВУЗЬКОЧО́ЛИЙ, а, е.

1. З вузьким чолом.

Вузькочоле обличчя.

2. перен. Те саме, що вузькогля́дний.

Усім нам треба вчитися ширше дивитись на речі, не бути вузькочолими консерваторами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузькочолий — вузькочо́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вузькочолий — -а, -е. З вузьким чолом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вузькочолий — ВУЗЬКОЧО́ЛИЙ, а, е. З вузьким чолом. Словник української мови в 11 томах