1. Словник української мови у 20 томах

вузькуватий

ВУЗЬКУВА́ТИЙ, а, е.

Недосить широкий; трохи вузький.

У Зосі затремтіли вогкі, блискучі уста і тоненькі рухливі складки під вузькуватими очима (М. Стельмах);

Зал без колон, вузькуватий, сцена бовваніє, як в тумані (Б. Харчук);

Сашко знав, що плечі у нього вузькуваті і груди не такі широкі (Ю. Покальчук);

На вузькуватих вулицях Тріполі – велика кількість автомобілів, екзотичне багатолюддя (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузькуватий — вузькува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вузькуватий — -а, -е. Не досить широкий; трохи вузький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вузькуватий — ВУЗЬКУВА́ТИЙ, а, е. Недосить широкий; трохи вузький. В Зосі затремтіли вогкі, блискучі уста і тоненькі рухливі складки під вузькуватими очима (Стельмах, Хліб.., 1959, 553); На вузькуватих вулицях [Тріполі] — велика кількість автомобілів, екзотичне багатолюддя (Літ. Укр., 30.IV 1963, 2). Словник української мови в 11 томах