вутленький

ВУТЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до ву́тлий.

Він з якоюсь лихою втіхою дививсь. Що така ще вона [Галя] вутленька, хиленька (Вовчок, І, 1955, 158);

Через кілька хвилин вутленький візок уже котився по м’якій порослій травою дорозі до річки (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 99).

Значення в інших словниках

1. вутленький — вутле́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вутленький — ВУТЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до ву́тлий. Хитається під ногами вутленький місток – улітку він завжди хитається (Григір Тютюнник); Він з якоюсь лихою втіхою дививсь, що така ще вона [Галя] вутленька, хиленька (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. вутленький — див. слабий  Словник синонімів Вусика
4. вутленький — Вутленький, -а, -е ум. отъ вутлий.  Словник української мови Грінченка