входини

ВХО́ДИНИ, дин, мн. Народний звичай відзначати вселення в нове приміщення (звичайно житло); новосілля.

Пишно й бучно відсвяткував Бжеський свої входини й почав улаштовувати господарство (Тулуб, Людолови, І, 1957, 241);

З великою радістю все село привітало Мусія Савича, який першим переїхав у нову хату. Потім, що не день, то нові входини (Рад. Укр., 27.1 1967, 3).

Значення в інших словниках

1. входини — вхо́дини множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. входини — (уходини), -дин, мн. Народний звичай відзначати вселення в нове приміщення (звичайно житло); новосілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. входини — ВХО́ДИНИ, дин, мн. Народний звичай відзначати вселення в нове приміщення (звичайно житло); новосілля. Пишно й бучно відсвяткував Бжеський свої входини й почав улаштовувати господарство (З.  Словник української мови у 20 томах
4. входини — НОВОСІ́ЛЛЯ (святкування з нагоди переселення в нове житло, приміщення), ВХО́ДИНИ мн., ВХІ́ДЧИНИ (УХІ́ДЧИНИ рідко) мн. Порадилися ми з Марією: треба новосілля справляти (І. Муратов); Іван потрапив до Грінчака на входини в нову квартиру (С. Чорнобривець).  Словник синонімів української мови