входини
ВХО́ДИНИ, дин, мн. Народний звичай відзначати вселення в нове приміщення (звичайно житло); новосілля.
Пишно й бучно відсвяткував Бжеський свої входини й почав улаштовувати господарство (Тулуб, Людолови, І, 1957, 241);
З великою радістю все село привітало Мусія Савича, який першим переїхав у нову хату. Потім, що не день, то нові входини (Рад. Укр., 27.1 1967, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- входини — вхо́дини множинний іменник Орфографічний словник української мови
- входини — (уходини), -дин, мн. Народний звичай відзначати вселення в нове приміщення (звичайно житло); новосілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- входини — ВХО́ДИНИ, дин, мн. Народний звичай відзначати вселення в нове приміщення (звичайно житло); новосілля. Пишно й бучно відсвяткував Бжеський свої входини й почав улаштовувати господарство (З. Словник української мови у 20 томах
- входини — НОВОСІ́ЛЛЯ (святкування з нагоди переселення в нове житло, приміщення), ВХО́ДИНИ мн., ВХІ́ДЧИНИ (УХІ́ДЧИНИ рідко) мн. Порадилися ми з Марією: треба новосілля справляти (І. Муратов); Іван потрапив до Грінчака на входини в нову квартиру (С. Чорнобривець). Словник синонімів української мови