Словник української мови в 11 томах

вчвал

ВЧВАЛ (УЧВА́Л), присл. Галопом, великими стрибками, найшвидшим кроком (про кінський біг).

Кінь скаче вчвал що сили є, щодуху (Л. Укр., І, 1951, 313);

Шкапа його немовби вийшла з своєї повільної і точної.. рисі і якось боком.. пішла вчвал (Сміл., Пов. і опов., 1949, 90).

Взя́ти вчвал (учва́л) — пустити коня, запряжку з місця дуже швидким кроком.

Григорій Іванович — стрибнув на передню тачанку, і всі три тачанки зразу взяли учвал (Смолич, III, 1958, 228).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вчвал — (бігом — про коня) чвалом, вскач, навскоки, кар'єром, галопом.  Словник синонімів Полюги
  2. вчвал — вчвал прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. вчвал — ВЧВАЛ (УЧВАЛ) присл. Галопом, великими стрибками (про кінський біг). Кінь з місця рвонув учвал (А.Дімаров); Нахилившись до гриви коня, на галявину вимчав учвал вершник (Н.Рибак).  Літературне слововживання
  4. вчвал — див. НАВСКАЧ  Словник синонімів Караванського
  5. вчвал — (учвал), присл. Галопом, великими стрибками, найшвидшим кроком (про кінський біг).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вчвал — ВЧВАЛ (УЧВА́Л), присл. Галопом, великими стрибками (про кінський біг); найшвидшим кроком. Кінь скаче вчвал що сили є, щодуху (Леся Українка); І вже почула [Улянка] глухе гупання – мабуть, Макар Макарович гнав коня учвал (О.  Словник української мови у 20 томах
  7. вчвал — ВЧВАЛ (УЧВА́Л) (про коня — найшвидшим бігом, роблячи стрибки), ЧВА́ЛОМ, ВСКАЧ (УСКА́Ч), НАВСКА́Ч, НАВСКО́КИ, КАР'Є́РОМ, ГАЛО́ПОМ, ВСКО́КИ (УСКО́КИ), СКО́КОМ, СКО́ЧКИ розм., СКОЧАКА́ розм., СКА́ЧКИ розм.  Словник синонімів української мови