вчетверте
ВЧЕТВЕ́РТЕ (УЧЕТВЕ́РТЕ), присл. У четвертий раз.
Зо зла ухопив він жмут соломи з сміттям, порохом і швиргонув угору. Пил розлетівся по хаті. Карпо удруге бере, удруге кида, втрете і вчетверте (Мирний, І, 1954, 270);
Старий надумав учетверте женитися (Смолич, І, 1958, 46).
Словник української мови (СУМ-11)