вчувати

ВЧУВА́ТИ, ВЧУВА́ТИСЯ, ВЧУ́ТИ, ВЧУ́ТИСЯ, ВШАНО́ВАНИЙ, ВШАНО́ВУВАННЯ, ВШАНО́ВУВАТИ, ВШАНО́ВУВАТИСЯ див. учува́ти, учува́тися і т. д.

Значення в інших словниках

1. вчувати — вчува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вчувати — Чути, відчувати; (щось нерозкрите) добачати, здогадуватися; (голос) відтворювати собі.  Словник синонімів Караванського
3. вчувати — ВЧУВА́ТИ див. учува́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. вчувати — вчува́ти / вчу́ти се́рцем. Здогадуватися про щось підсвідомо, інтуїтивно. Серце моє поривалось з ним (генієм) линуть. Він же поглянув журливо на мене і серцем я вчула, Що у небесні простори не сила моя полину́ти... (Леся Українка).  Фразеологічний словник української мови
5. вчувати — ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови