1. Словник української мови в 11 томах

вчувати

ВЧУВА́ТИ, ВЧУВА́ТИСЯ, ВЧУ́ТИ, ВЧУ́ТИСЯ, ВШАНО́ВАНИЙ, ВШАНО́ВУВАННЯ, ВШАНО́ВУВАТИ, ВШАНО́ВУВАТИСЯ див. учува́ти, учува́тися і т. д.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчувати — вчува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вчувати — Чути, відчувати; (щось нерозкрите) добачати, здогадуватися; (голос) відтворювати собі. Словник синонімів Караванського
  3. вчувати — ВЧУВА́ТИ див. учува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вчувати — вчува́ти / вчу́ти се́рцем. Здогадуватися про щось підсвідомо, інтуїтивно. Серце моє поривалось з ним (генієм) линуть. Він же поглянув журливо на мене і серцем я вчула, Що у небесні простори не сила моя полину́ти... (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  5. вчувати — ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови