1. Словник синонімів української мови

вчувати

ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док.: відчу́ти, почу́ти, учу́ти (вчу́ти), почу́тися, зачу́ти, спочу́ти, дізна́ти (дозна́ти), очу́ти. Їй здалося, ніби вона відчуває пахощі троянд (М. Трублаїні); Він почував огонь од її гарячого лиця (І. Нечуй-Левицький); Я не ворушу ліктем.. Я чую пульсацію крові на шкірі руки (Ю. Яновський); Доря почув холодок в тілі (М. Коцюбинський); Вона підвелася і тепер тілько вчула, як щеміли її коліна (Панас Мирний); Почуваючись, що вже не служить сила, зложив (Шрам) з себе полковництво, постригсь у попи (П. Куліш); Пісні соловейкові дзвінко-сріблясті! Невже ви замовкли, минули? О ні, ще не час! Ще ж бо ми не дізнали всіх див чарівливої ночі (Леся Українка); — Бодай вам було легко так ту славу пускати, як мені очувати (С. Васильченко).

ЧУ́ТИ (сприймати за допомогою органів слуху), УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ДОЧУВА́ТИ розм., ЗАЧУВА́ТИ діал., ПОЧУВА́ТИ фольк. Орися чула, як він дихає і як у нього в грудях щось шваркотить і присвистує (Григорій Тютюнник); В тій тиші Марія ясно вчувала, як за долиною шумить море (В. Кучер); Просто розкажіть, що у вас трапилося, бо я на старість погано дочуваю (О. Іваненко); Як тільки зачую чиюсь ходу, зараз колотиться серце (М. Коцюбинський); Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. почу́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчувати — вчува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вчувати — Чути, відчувати; (щось нерозкрите) добачати, здогадуватися; (голос) відтворювати собі. Словник синонімів Караванського
  3. вчувати — ВЧУВА́ТИ див. учува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вчувати — вчува́ти / вчу́ти се́рцем. Здогадуватися про щось підсвідомо, інтуїтивно. Серце моє поривалось з ним (генієм) линуть. Він же поглянув журливо на мене і серцем я вчула, Що у небесні простори не сила моя полину́ти... (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  5. вчувати — ВЧУВА́ТИ, ВЧУВА́ТИСЯ, ВЧУ́ТИ, ВЧУ́ТИСЯ, ВШАНО́ВАНИЙ, ВШАНО́ВУВАННЯ, ВШАНО́ВУВАТИ, ВШАНО́ВУВАТИСЯ див. учува́ти, учува́тися і т. д. Словник української мови в 11 томах