відбиратися
ВІДБИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДІБРА́ТИСЯ, відбере́ться; мин. ч. відібра́вся, бра́лася, лося; док.
1. Складатися в групу внаслідок відбору; підбиратися.
Одібралось нас двадцять чотири. Шурка, Ванька і я — першими. Командиром один студент (Ю. Янов., І, 1958, 124).
2. тільки недок. Пас. до відбира́ти 1, 3, 4.
Та й навіщо вони [сінокоси] йому, раз земля восени відбирається (Головко, II, 1957, 222).
Словник української мови (СУМ-11)