відбиратися
ВІДБИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДІБРА́ТИСЯ, відбере́ться; мин. ч. відібра́вся, бра́лася, лося; док.
1. Складатися в групу внаслідок відбору; підбиратися.
Одібралось нас двадцять чотири. Шурка, Ванька і я – першими (Ю. Яновський).
2. тільки недок. Пас. до відбира́ти 1, 3, 4.
Та й навіщо вони [сінокоси] йому, раз земля восени відбирається (А. Головко);
З допомогою місцевих холуїв землі силоміць відбиралися в місцевого населення – всупереч статтям законів (Є. Гуцало);
Події, гідні запису, відбираються за неухильною логікою, а все дрібне й неважливе закономірно відсівається (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)