відблукатися

ВІДБЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., від кого, чого, діал. Відійти від тих, з ким був разом.

Відблукався від своєї рідні (Фр., II, 1950, 60).

Значення в інших словниках

1. відблукатися — відблука́тися дієслово доконаного виду відійти від тих, з ким був разом діал.  Орфографічний словник української мови
2. відблукатися — -аюся, -аєшся, док., від кого, чого, діал. Відійти від тих, з ким був разом.  Великий тлумачний словник сучасної мови