1. Словник української мови в 11 томах

відблукатися

ВІДБЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., від кого, чого, діал. Відійти від тих, з ким був разом.

Відблукався від своєї рідні (Фр., II, 1950, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відблукатися — відблука́тися дієслово доконаного виду відійти від тих, з ким був разом діал. Орфографічний словник української мови
  2. відблукатися — -аюся, -аєшся, док., від кого, чого, діал. Відійти від тих, з ким був разом. Великий тлумачний словник сучасної мови