відблукатися

відблука́тися

-аюся, -аєшся, док., від кого, чого, діал.

Відійти від тих, з ким був разом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відблукатися — відблука́тися дієслово доконаного виду відійти від тих, з ким був разом діал. Орфографічний словник української мови
  2. відблукатися — ВІДБЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., від кого, чого, діал. Відійти від тих, з ким був разом. Відблукався від своєї рідні (Фр., II, 1950, 60). Словник української мови в 11 томах