1. Словник української мови в 11 томах

відблищати

ВІДБЛИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. Перестати блищати.

Та жаль світанків тих, які лиш раз палали, Тих неповторних гроз, що в вічність одблищали (Рильський, Зим. записи, 1964, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відблищати — відблища́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відблищати — -щить, док. Перестати блищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відблищати — ВІДБЛИЩА́ТИ, щи́ть, док. Перестати блищати. Але ось відблищали блискавки, люта злива спочатку призупинила, а потім і зовсім вгамувала свій шал (із журн.). Словник української мови у 20 томах