відбомбитися
ВІДБОМБИ́ТИСЯ, блю́ся, би́шся; мн. відбомбля́ться; док. розм. Закінчити, провести бомбардування.
Радянські літаки відбомбилися (Сміл., Сашко, 1957, 188);
[Ральф:] Настрій, Таню, такий, ніби я по власних своїх військах відбомбився (Собко, П’єси, 1958, 98).
Словник української мови (СУМ-11)