відбомбитися
ВІДБОМБИ́ТИСЯ, блю́ся, би́шся; мн. відбомбля́ться; док.
Провести, закінчити бомбування.
[Ральф:] Настрій, Таню, такий, ніби я по власних своїх військах відбомбився (В. Собко);
Коли, відбомбившись, знов відлітали [літаки] на польовий аеродром за Дніпро, полишивши після себе вулкани вогню, підлітки з довколишніх хуторів поспішали до станції дивитися на розгром, на цю вируючу в полум'ї степову Помпею (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)