відбомбити
ВІДБОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. відбомбля́ть; док.
1. що. Піддати що-небудь бомбуванню, провести бомбування чого-небудь.
– Спробуєте відбомбити їх з повітря (з мемуарної літ.);
Поверталися назад, відбомбивши Київ, тяжкі бомбардувальники (із журн.).
2. Те саме, що відбомби́тися.
Наближалася нова ланка бомбовозів, і Петро падав ниць... Так відбомбила перша хмара й, розвантажена, погуготіла на північ (І. Багряний).
3. що і без прям. дод., перен., розм. Провести напружену, інтенсивну роботу, захід і т. ін.
Він шість років відбомбив на посаді міністра екології та ядерної безпеки і може за кожен день своєю конкретною справою відзвітувати (із журн.);
В Україні немає жодного телеведучого, який би міг відбомбити вісім годин прямого ефіру так, як цей американський тележурналіст, – не затинаючись, без заготовлених заздалегідь сюжетів (з газ.);
Музиканти відбомбили потрясний десятиденний концертний тур по Німеччині (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)