Словник української мови в 11 томах

відбракований

ВІДБРАКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до відбракува́ти.

Відбраковані клони викопують і виносять з поля (Колг. Укр., 7, 1957, 41).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відбракований — відбрако́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відбракований — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до відбракувати. || відбраковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбракований — ВІДБРАКО́ВАНИЙ, а, е Дієпр. пас. до відбракува́ти. Обов'язково зазначаються такі відомості: умовна назва голографічних захисних елементів, що відбраковані, їх кількість та маркування (з наук.-техн. літ.  Словник української мови у 20 томах