відбракований
відбрако́ваний
-а, -е, спец.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відбракувати.
|| відбраковано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідбрако́ваний
-а, -е, спец.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відбракувати.
|| відбраковано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови