відбриніти
ВІДБРИНІ́ТИ, ни́ть, док. Перестати бриніти.
Пісня скоро одбриніла, завмерла (Коз., Вибр., 1947, 73);
На Рибальській теж співали вже тільки солов’ї: весільні співи давно відбриніли (Смолич, Мир.., 1958, 75).
Словник української мови (СУМ-11)