Словник української мови в 11 томах

відвабити

ВІДВА́БИТИ див. відва́блювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відвабити — відва́бити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відвабити — -блю, -биш; мн. відваблять; док., відваблювати, -юю, -юєш. недок., перех. Ваблячи, відвертати когось від чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвабити — ВІДВА́БИТИ див. відва́блювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відвабити — ВІДВА́БЛЮВАТИ (ваблячи, відвертати когось від чогось), ВІДМА́НЮВАТИ, ВІДВО́ДИТИ. — Док.: відва́бити, відмани́ти, відвести́. І Підкоморій, мабуть, Од діла чесного хлопчини не одвабить (переклад...  Словник синонімів української мови