відвабити —
відва́бити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відвабити —
-блю, -биш; мн. відваблять; док., відваблювати, -юю, -юєш. недок., перех. Ваблячи, відвертати когось від чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відвабити —
ВІДВА́БИТИ див. відва́блювати.
Словник української мови у 20 томах
відвабити —
ВІДВА́БЛЮВАТИ (ваблячи, відвертати когось від чогось), ВІДМА́НЮВАТИ, ВІДВО́ДИТИ. — Док.: відва́бити, відмани́ти, відвести́. І Підкоморій, мабуть, Од діла чесного хлопчини не одвабить (переклад...
Словник синонімів української мови