відважений
ВІДВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відва́жити.
Хліб, відважений на насіння;
// У знач. прикм.
Ввечері Нимидора з Джерихою принесли в ряднах одважене панське прядиво (Н.-Лев., II, 1956, 185).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відва́жити.
Хліб, відважений на насіння;
// У знач. прикм.
Ввечері Нимидора з Джерихою принесли в ряднах одважене панське прядиво (Н.-Лев., II, 1956, 185).
Словник української мови (СУМ-11)