Великий тлумачний словник сучасної мови

відважений

відва́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відважити.

|| відважено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відважений — відва́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відважений — ВІДВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відва́жити. Ввечері Нимидора з Джерихою принесли в ряднах одважене панське прядиво (І. Нечуй-Левицький); Відважені складові частини [шихти] потрапляють у великі барабани-мішалки (Д. Бузько); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. відважений — ВІДВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відва́жити. Хліб, відважений на насіння; // У знач. прикм. Ввечері Нимидора з Джерихою принесли в ряднах одважене панське прядиво (Н.-Лев., II, 1956, 185).  Словник української мови в 11 томах