відважений
відва́жений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відважити.
|| відважено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідва́жений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відважити.
|| відважено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови