відварений
ВІДВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвари́ти 1.
Вже випито першу чарку, і молодий, відварений по-чабанському способу валашок, парує в мисках (Гончар, Тронка, 1963, 10);
Відварені і відціджені варениці змішують із злегка підсмаженою на маслі цибулею (Укр. страви, 1957, 237);
// У знач. прикм.
Глафіра з печі дістала казан відвареної картоплі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 15).
Словник української мови (СУМ-11)