1. Словник української мови в 11 томах

відварений

ВІДВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвари́ти 1.

Вже випито першу чарку, і молодий, відварений по-чабанському способу валашок, парує в мисках (Гончар, Тронка, 1963, 10);

Відварені і відціджені варениці змішують із злегка підсмаженою на маслі цибулею (Укр. страви, 1957, 237);

// У знач. прикм.

Глафіра з печі дістала казан відвареної картоплі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відварений — відва́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відварений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відварити 1). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відварений — ВІДВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відвари́ти 1. Глафіра з печі дістала казан відвареної картоплі (С. Чорнобривець); Вже випито першу чарку, і молодий, відварений по чабанському способу валашок, парує в мисках (О. Гончар); Дівчина несла таріль із відвареним рисом та м'ясом (Валерій Шевчук). Словник української мови у 20 томах