відвезений
ВІДВЕ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвезти́;
// відве́зено, безос. присудк. сл.
Весною того ж таки 1861 року одвезено його [Т. Шевченка] тіло у Київ, а звідти на ту Чернечу могилу коло Канева, що він купив собі для проживання (Мирний, V, 1955, 313).
Словник української мови (СУМ-11)