Словник української мови в 11 томах

відвинути

ВІДВИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Відвести, розправити (про руку).

Як не відвине руку, як не вцідить чорта його власним дрюком по хребті (Фр., II, 1950, 122).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відвинути — відвину́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. відвинути — ВІДВИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, діал. Відвести, розправити (про руку). Як не відвине руку, як не вцідить чорта його власним дрюком по хребті (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах