відвильнути
ВІДВИЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Відлучитися на короткий час.
Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДВИЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Відлучитися на короткий час.
Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)