відвикнути —
відви́кнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відвикнути —
див. відвикати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відвикнути —
ВІДВИ́КНУТИ див. відвика́ти.
Словник української мови у 20 томах
відвикнути —
ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М.
Словник синонімів української мови
відвикнути —
Відвикати, -каю, -єш сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть.
Словник української мови Грінченка