відвикнути

Відвикати, -каю, -єш

сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть.

Значення в інших словниках

1. відвикнути — відви́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відвикнути — див. відвикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвикнути — ВІДВИ́КНУТИ див. відвика́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. відвикнути — ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М.  Словник синонімів української мови
5. відвикнути — ВІДВИ́КНУТИ див. відвика́ти.  Словник української мови в 11 томах