1. Словник української мови Грінченка

відвикнути

Відвикати, -каю, -єш

сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвикнути — відви́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відвикнути — див. відвикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвикнути — ВІДВИ́КНУТИ див. відвика́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відвикнути — ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М. Словник синонімів української мови
  5. відвикнути — ВІДВИ́КНУТИ див. відвика́ти. Словник української мови в 11 томах