відвикнути
відви́кнути
див. відвикати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвикнути — відви́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відвикнути — ВІДВИ́КНУТИ див. відвика́ти. Словник української мови у 20 томах
- відвикнути — ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М. Словник синонімів української мови
- відвикнути — ВІДВИ́КНУТИ див. відвика́ти. Словник української мови в 11 томах
- відвикнути — Відвикати, -каю, -єш сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть. Словник української мови Грінченка