1. Словник синонімів української мови

відвикнути

ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М. Ю. Тарновський); Ми оточені чудесами і відзвичаїлись дивуватись (М. Рильський); Батальйонний комісар.. проказує: Закурити б! — А я, брат, відучився! — хвалиться майор (Н. Тихий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвикнути — відви́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відвикнути — див. відвикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвикнути — ВІДВИ́КНУТИ див. відвика́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відвикнути — ВІДВИ́КНУТИ див. відвика́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. відвикнути — Відвикати, -каю, -єш сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть. Словник української мови Грінченка