1. Словник української мови Грінченка

відвильнути

Відвильнути, -ну, -неш

гл. Отлучиться на короткое время. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі, упала з полу. Пирят. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвильнути — відвильну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відвильнути — ВІДВИЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Відлучитися на короткий час. Тільки одвильне куди мати, – то вже дитина й долі (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  3. відвильнути — ВІДЛУЧА́ТИСЯ (іти, їхати кудись, залишаючи кого-, що-небудь на відносно недовгий час), ВІДХО́ДИТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ розм. рідко, ВІДВИХА́ТИСЯ розм. рідко. — Док.: відлучи́тися, відійти́, відвильну́ти розм. відверну́тися, відвихну́тися. Словник синонімів української мови
  4. відвильнути — ВІДВИЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Відлучитися на короткий час. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах