відвильнути

Значення в інших словниках

1. відвильнути — відвильну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. відвильнути — ВІДВИЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Відлучитися на короткий час. Тільки одвильне куди мати, – то вже дитина й долі (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
3. відвильнути — ВІДЛУЧА́ТИСЯ (іти, їхати кудись, залишаючи кого-, що-небудь на відносно недовгий час), ВІДХО́ДИТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ розм. рідко, ВІДВИХА́ТИСЯ розм. рідко. — Док.: відлучи́тися, відійти́, відвильну́ти розм. відверну́тися, відвихну́тися. Словник синонімів української мови
4. відвильнути — Відвильнути, -ну, -неш гл. Отлучиться на короткое время. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі, упала з полу. Пирят. у. Словник української мови Грінченка