Великий тлумачний словник сучасної мови

відвикнути

відви́кнути

див. відвикати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відвикнути — відви́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відвикнути — ВІДВИ́КНУТИ див. відвика́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. відвикнути — ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М.  Словник синонімів української мови
  4. відвикнути — ВІДВИ́КНУТИ див. відвика́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. відвикнути — Відвикати, -каю, -єш сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть.  Словник української мови Грінченка