відгодовувати
ВІДГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Добре годуючи, вирощувати гладким (тварин).
Восени він відгодовував птицю кашею та волоськими горіхами (Стельмах, На.. землі, 1949, 162);
Колгосп.. відгодував 186 голів свиней (Рад. Укр., 5.III 1953, 2);
// розм. Добрим харчуванням сприяти погладшанню когось.
Вже ж вона мене й годує! Одгодовує! (Л. Укр., IV, 1954, 201);
Здається, були вони [австрійські офіцери] не в облозі, а десь в гостині, де їх одгодовували як на сало (Вас., Незібр. тв., 1941, 216).
Словник української мови (СУМ-11)