відгодовувати
ВІДГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що
Добре годуючи, вирощувати гладкими (тварин).
Восени він відгодовував птицю кашею та волоськими горіхами (М. Стельмах);
Завів [Лук'ян] велику отару овець, відгодував на продаж по кілька кабанів на рік і навіть купив січкарню (А. Іщук);
// розм. Добрим харчуванням сприяти погладшанню когось.
Вже ж вона мене й годує! Одгодовує! (Леся Українка);
Здається, були вони [австрійські офіцери] не в облозі, а десь в гостині, де їх одгодовували, як на сало (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)