відгортатися
ВІДГОРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДГОРНУ́ТИСЯ, орну́ся, орне́шся, док.
1. тільки 3 ос. Відхилятися від звичайного положення (про одяг і т. ін.).
Відгортається пола, кожуха; *Образно. Вони [хмари] повагом пропливали над селом.. і десь зникали, повагом одгортаючись на схід до низького сірого обрію (Епік, Тв., 1958, 425).
2. Відсторонятися від кого-небудь, переставати лащитися до когось.
Пригорнулась дівчина до козака, як сонечко зійшло, а відгорнулася, як сонечко зайшло (Сл. Гр).
3. тільки недок. Пас. до відгортати 1.
Словник української мови (СУМ-11)