віддзеркалюватися

ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДДЗЕРКА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док.

1. Відбиватися на гладкій поверхні чого-небудь.

У спокійній воді віддзеркалюється кожна гілочка, одсвічується кожний барвистий мазок (Вол., Озеро.., 1959, 101);

Сонце вставало з-за гір. Вершина Казбеку раптом засіяла самоцвітами, стільки променів віддзеркалилося на ній (Собко, Кавказ, 1946. 94).

2. перен. Виявлятися назовні (про почуття, переживання тощо).

Оля ще не наважується тріумфувати, але на її обличчі вже віддзеркалюється внутрішня радість (Вільде, Винен.., 1959, 27);

Мамина посмішка віддзеркалилася на личках дітей (Собко, Звич. життя, 1957, 42).

Значення в інших словниках

1. віддзеркалюватися — віддзерка́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. віддзеркалюватися — -ююся, -юєшся, недок., віддзеркалитися, -люся, -лишся, док. 1》 Відбиватися на гладкій поверхні чого-небудь. 2》 перен. Виявлятися назовні (про почуття, переживання тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віддзеркалюватися — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДДЗЕРКА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Відбиватися на гладкій поверхні чого-небудь. У спокійній воді віддзеркалюється кожна гілочка, одсвічується кожний барвистий мазок (І. Волошин); Сонце вставало з-за гір.  Словник української мови у 20 томах
4. віддзеркалюватися — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ (давати зображення на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ, ВІДОБРАЖА́ТИСЯ в чому, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ в чому, ВІДКИДА́ТИСЯ розм. — Док.: віддзерка́литися, відби́тися, відобрази́тися, відки́нутися.  Словник синонімів української мови