відзив
ВІ́ДЗИВ, у, ч.
1. Усна оцінка кого-, чого-небудь.
П’єса скінчилась, і я чекав.. відзивів, похвал (Моє життя в мист., 1955, 49);
// Критична стаття, рецензія; відгук.
У своїх численних відзивах про Марка Вовчка Франко.. розкрив характерні художні особливості творчості письменниці (Рад. літ-во, 18, 1955, 118).
2. військ. Умовна таємна відповідь на пароль, за допомогою якої відрізняють своїх від ворогів.
На явку для побачення з керівником підпілля Сашко йшов уперше в житті і вперше в житті мав сказати пароль та почути відзив — для себе… (Смолич, V, 1959, 535);
Скрізь варта у лісі, скрізь оклик! — Хто йде? — Паролі і відзиви… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 98).
Словник української мови (СУМ-11)