Словник української мови в 11 томах

відзол

ВІДЗО́Л, у, ч., спец. Розчин із золи та вапна для чиньби шкір.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відзол — відзо́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. відзол — -у, ч., спец. Розчин із золи та вапна для чиньби шкур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відзол — ВІДЗО́Л, у, ч. 1. Розчин із золи та вапна для чинення шкур. Шкури ще не відзолилися, ще лежать у відзолі (з газ.). 2. Дія за знач. відзо́лювати і відзоли́ти 2. Відзол шкури у спеціальних чанах триває кілька днів (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах