відзол

ВІДЗО́Л, у, ч.

1. Розчин із золи та вапна для чинення шкур.

Шкури ще не відзолилися, ще лежать у відзолі (з газ.).

2. Дія за знач. відзо́лювати і відзоли́ти 2.

Відзол шкури у спеціальних чанах триває кілька днів (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. відзол — відзо́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. відзол — -у, ч., спец. Розчин із золи та вапна для чиньби шкур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відзол — ВІДЗО́Л, у, ч., спец. Розчин із золи та вапна для чиньби шкір.  Словник української мови в 11 томах