1. Словник української мови у 20 томах

відзол

ВІДЗО́Л, у, ч.

1. Розчин із золи та вапна для чинення шкур.

Шкури ще не відзолилися, ще лежать у відзолі (з газ.).

2. Дія за знач. відзо́лювати і відзоли́ти 2.

Відзол шкури у спеціальних чанах триває кілька днів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзол — відзо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відзол — -у, ч., спец. Розчин із золи та вапна для чиньби шкур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відзол — ВІДЗО́Л, у, ч., спец. Розчин із золи та вапна для чиньби шкір. Словник української мови в 11 томах