відзол

відзо́л

-у, ч., спец.

Розчин із золи та вапна для чиньби шкур.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзол — відзо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відзол — ВІДЗО́Л, у, ч. 1. Розчин із золи та вапна для чинення шкур. Шкури ще не відзолилися, ще лежать у відзолі (з газ.). 2. Дія за знач. відзо́лювати і відзоли́ти 2. Відзол шкури у спеціальних чанах триває кілька днів (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. відзол — ВІДЗО́Л, у, ч., спец. Розчин із золи та вапна для чиньби шкір. Словник української мови в 11 томах